- набракувати
- -у́ю, -у́єш.Док. до бракувати II. || Визнати незадовільним, низькоякісним багато чого.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
набракувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
набракований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набракувати … Український тлумачний словник
набракування — я, с. Дія за знач. набракувати … Український тлумачний словник